Pozytywny dialog dla zdrowia psychicznego
W 2019 r. University of Wisconsin przeprowadził badanie, którego wyniki opublikowano w Quarterly Journal of Experimental Psychology. W badaniu tym wykazano, że głośne myślenie może przynieść korzyść naszemu neurologicznemu zdrowiu.
Głośne myślenie nie oznacza bowiem szaleństwa, a wręcz ulepsza naszą zdolność umysłową. Mówienie na głos do siebie sprawia, że skupiamy się na teraźniejszości, a nasz mózg lepiej przetwarza informacje. Jest to rodzaj praktyki, które warto stosować na co dzień jako mechanizm samoregulacji.
Dzieci w wieku 5-7 lat też głośno myślą podczas zabawy z innymi, w samotności. Głośne mówienie pełni ważną rolę w ich rozwoju. To sposób na kierowanie własnym zachowaniem, a jednoczesny rozwój myśli i języka jest bardzo korzystny. Niestety, kiedy dzieci są starsze, dorośli wielokrotnie każą przestać im mówić do siebie, gdyż jest to nieakceptowalne społecznie.
Dziecięcy głos zostaje stłumiony. Osiągając dorosłość myślimy, pracujemy, czytamy w ciszy. Nie mamy świadomości o korzyściach jakie niesie rozmowa z samymi sobą. Jest to narzędzie rozwoju osobistego i poznawczego. I wcale nie chodzi o to, żeby mówić na głos cały czas.
Naszą osobistą przemowę należy praktykować w odpowiednim momencie
i o określonej porze. Może stać się dla nas wsparciem, informacją zwrotną, aby nas właściwie kierować i pomóc w koncentracji.
Co ważne, nasze głośne myślenie nie może mieć formy oskarżania innych lub wytykania błędów, ma ono być pozytywnym przekazem – mieć formę pozytywnego dialogu.
Samodzielny dialog, możemy wykorzystać o określonej porze dnia jako ćwiczenie samoregulacji.
Niektóre sposoby na wykorzystanie tego narzędzia:
— Nieustannie stajemy przed koniecznością dokonywania na co dzień różnorodnych wyborów. Głośne myślenie ułatwia znajdowanie konkluzji, analizę informacji. Ułatwia nam znajdowanie pomysłów, określanie celów, rozpoznawanie i interpretowanie naszych emocji. Prywatna mowa może kierować nasze myśli na to co pożyteczne i konstruktywne oraz czynić nas bardziej zdecydowanymi i pewnymi siebie.
— Dobrym przykładem mogą być sportowcy, którzy motywują się, używając na głos słów zachęty i przykładów swoich osiągnięć.
Negatywny dialog, przykładowo: “nie możesz tego zrobić, zawiedziesz wszystkich, nie masz odwagi, jak zawsze przełożysz to na jutro” szkodzi nam najbardziej w naszym codziennym życiu. Dlatego warto praktykować mówienie na głos, aby powstrzymać to, co rujnuje nasze poczucie wartości i nasze marzenia.
Reasumując, głośne myślenie o stałych porach dnia to dobra praktyka w obszarze zdrowia psychicznego. Wzmacnia wiele procesów poznawczych i przenosi nasz mózg na inny poziom. Gdy odczuwamy obawę, lęk, myślenie na głos może pomóc nam żyć bez strachu i działać zdecydowanie.
#humanfoundation
#mh_uk
#fundacjaczłowiek
#mentalhealth
#wsparciedlaukrainy
___________
У 2019р. університет Вісконсіна провів дослідження, результати якого були опубліковані в Quarterly Journal of Experimental Psychology. Це дослідження показало, що мислення вголос може принести користь нашому неврологічному здоров’ю. Це пояснюється тим, що мислення вголос не означає, що ми божеволіємо, а навпаки, покращує наші розумові здібності. Коли ми говоримо вголос самі з собою, ми зосереджуємося на сьогоденні, і наш мозок краще обробляє інформацію. Це саме та практика, яку варто використовувати щодня як механізм саморегуляції. Діти у віці 5-7 років також думають вголос, граючись з іншими, наодинці.
Говоріння вголос відіграє важливу роль у розвитку дитини. Це спосіб керувати власною поведінкою, а одночасний розвиток мислення і мови є дуже корисним. На жаль, коли діти стають старшими, дорослі постійно говорять їм, щоб вони перестали розмовляти самі з собою, тому що це соціально неприйнятно. Голос дитини пригнічується. Коли ми досягаємо дорослого віку, ми думаємо, працюємо, читаємо… мовчки….. І ми не усвідомлюємо переваг розмови з самим собою….
Це інструмент для особистісного та когнітивного розвитку. І мова зовсім не про те, щоб говорити вголос весь час. Нашу особисту промову слід практикувати в потрібний час і в потрібному місці. Вона може стати для нас підтримкою, зворотним зв’язком, який скеровує нас у потрібне русло і допомагає сконцентруватися. Важливо, щоб наші роздуми вголос не набували форми звинувачення інших або вказівки на помилки, вони повинні бути позитивним посланням. Вони повинні мати форму позитиву діалогу.
Самодіалог ми можемо використовувати в певний час дня як вправу для саморегуляції. Ось кілька способів використання цього інструменту: – Щодня ми постійно стикаємося з необхідністю робити різноманітний вибір. Міркування вголос полегшує пошук висновків, аналіз інформації. Нам легше знаходити ідеї, ставити цілі, розпізнавати та інтерпретувати свої емоції.
Особисті промови можуть спрямувати наші думки на те, що є корисним і конструктивним, і зробити нас більш рішучими і впевненими в собі. – Хорошим прикладом можуть бути спортсмени, які мотивують себе, використовуючи слова заохочення і приклади своїх досягнень вголос.
Негативний діалог, наприклад: „ти не зможеш це зробити, ти всіх підведеш, у тебе не вистачить сміливості, ти як завжди відкладеш на завтра” – найбільше шкодить нам у повсякденному житті. Тому варто потренуватися говорити вголос, щоб зупинити те, що руйнує наше почуття власної цінності та наші мрії. Підсумовуючи, можна сказати, що мислення вголос у певний час доби є корисною практикою у сфері психічного здоров’я. Це покращує багато когнітивних процесів і виводить наш мозок на новий рівень. Коли ми відчуваємо тривогу або страх, мислення вголос може допомогти нам жити без страху і діяти рішуче.
