Ekonomia i zdrowie psychiczne

W grudniu 2023 r. Polski instytut Ekonomiczny (publiczny think-tank ekonomiczny) opublikował raport „Uchodźcy z Ukrainy na polskim rynku pracy: możliwości i przeszkody”.

PIE przeprowadził badania z uchodźczyniami i uchodźcami z Ukrainy w formie pogłębionych wywiadów. Ich celem było zrozumienie doświadczeń rozmówców, ich postaw i wyzwań związanych z integracją zawodową i społeczną w naszym kraju. Wśród uczestników badań dominowały kobiety, które stanowią większość wśród uchodźców przybyłych do Polski w 2022 r.

„Uchodźcy wojenni to niejednorodna grupa ludzi z różnymi umiejętnościami, doświadczeniem oraz aspiracjami zawodowymi. Pomimo tych różnic łączą ich trudności o charakterze emocjonalnym, obecne w codziennych wyzwaniach adaptacyjnych. Można tu wyróżnić poczucie osamotnienia, zagubienia, niepewności, brak bliskich czy obawy o zapewnienie godnych warunków życia w nowym miejscu pobytu. – objaśnia Radosław Zyzik, starszy doradca zespołu ekonomii behawioralnej PIE – „Część uchodźców wyraźnie komunikuje tęsknotę za krajem i bliskimi, która wpływa na proces adaptacji. A deklarowaną chęć powrotu potęguje zmiana statusu społecznego i utrata poczucia bezpieczeństwa ekonomicznego” – dodaje.

Badania ukazały z jak różnorodnymi wyzwaniami na rynku pracy mają do czynienia uchodźcy. Rzeczywistość weryfikuje ich elastyczność, odporność i zdolności adaptacyjne w środowisku. Badania nie wykazały powszechnych zjawisk dyskryminacji na tle narodowościowym, jednakże uchodźcy niekiedy doświadczają nierównego traktowania. Badane osoby wskazywały na problemy z akceptacją kwalifikacji, pracę poniżej swoich umiejętności lub w szarej strefie, krzywdzące stereotypy.

Migranci wojenni mierzą się z potężnymi problemami emocjonalnymi, równocześnie starają się budować swoje życie w nowym świecie, w którym przyszło im żyć.

Zmagają się jednocześnie z barierami językowymi i kulturowymi oraz trudnościami w zapewnieniu podstawowych środków do życia dla siebie i rodziny. Głównie bariera językowa to jedna z głównych przeszkód utrudniających odnalezienie się w nowej rzeczywistości i znalezienie pracy. Uchodźcy mają również problem z brakiem uznawania ich ukraińskich dokumentów, certyfikatów i dyplomów oraz trudno im pozyskiwać informacje o rynku pracy.

Pomimo trudności i wyzwań ukraińscy uchodźcy w naszym kraju dostrzegają i cenią sobie ogrom wsparcia, które otrzymują od instytucji publicznych, pozarządowych, międzynarodowych, ze szczególnym wskazaniem na wsparcie okazane przez społeczeństwo obywatelskie.

__________________

Відповідно до суті психосоціального підходу, економічні та соціальні детермінанти впливають на наше психічне здоров’я.

У грудні 2023р. Польський економічний інститут (державний економічний аналітичний центр) опублікував звіт „Біженці з України на польському ринку праці: можливості та перешкоди”.

ПЕІ провів дослідження з жінками-біженцями та біженцями з України у формі глибинних інтерв’ю. Їхньою метою було зрозуміти досвід, ставлення та проблеми респондентів щодо професійної та соціальної інтеграції в нашій країні. Учасниками дослідження були переважно жінки, які складають більшість біженців, що прибули до Польщі у 2022 році.

„Біженці війни – це гетерогенна група людей з різними навичками, досвідом та професійними прагненнями. Незважаючи на ці відмінності, їх об’єднують труднощі емоційного характеру, присутні в щоденних викликах адаптації. Це почуття самотності, розгубленості, невпевненості, відсутність близьких або побоювання щодо забезпечення гідних умов життя на новому місці проживання. – пояснює Радослав Жизік, старший радник групи поведінкової економіки Інституту, – „Деякі біженці чітко висловлюють тугу за своєю країною та близькими, що впливає на процес адаптації. А задеклароване бажання повернутися ускладнюється зміною соціального статусу та втратою економічної безпеки”, – додає він.

Дослідження показало, наскільки різноманітними є проблеми, з якими стикаються біженці на ринку праці. Реальність перевіряє їхню гнучкість, стійкість і здатність адаптуватися в навколишньому середовищі. Дослідження не виявило широко розповсюдженої дискримінації за національною ознакою, проте біженці іноді стикаються з нерівним ставленням. Респонденти вказували на проблеми з визнанням кваліфікації, роботу нижче їхньої кваліфікації або в тіньовій економіці, кривдні стереотипи.

Військові мігранти стикаються з потужними емоційними проблемами, водночас намагаючись налагодити своє життя в новому світі, в якому вони опинилися.

Вони одночасно борються з мовними та культурними бар’єрами і труднощами у забезпеченні базових засобів до існування для себе і своїх сімей. Мовний бар’єр є однією з головних перешкод для того, щоб зорієнтуватися в новій реальності та знайти роботу. Біженці також мають проблеми з невизнанням їхніх українських документів, атестатів і дипломів, їм важко отримати інформацію про ринок праці.

Незважаючи на труднощі та проблеми, українські біженці в нашій країні визнають і цінують величезну підтримку, яку вони отримують від державних, неурядових, міжнародних інституцій, з особливим акцентом на підтримку з боку громадянського суспільства.